Archive Page

1. Переконання фасилітаторів мають збігатися зі змістом, філософією та стратегією програми

Фасилітатори повинні пройти навчання по курсу «Не шкодуй»® та бути акредитованими.

2. Фасилітатори повинні дотримуватися положень політики FOTF з наступних питань:

3. Фасилітатори не мають вносити жодних змін у зміст розмов.

4. Щоб гідно представити себе та FOTF, фасилітатори мають бути відповідно та елегантно одягнені.

• Ретельно перегляньте навчальну програму «Не шкодуй»®.
• Найкраще викладати матеріал в парі або командою, де кожен зосередиться на вивченні двох розділів або половини кожного розділу.
• Чергуйте презентації після того, як ви засвоїте свою частину матеріалу.
• Попрактикуйтеся з партнером(-ами) по команді, розраховуючи час вашої презентації.
• Попросіть когось спостерігати та оцінювати вашу презентацію.

3 провідні якості успішного фасилітатора

Залучення

Будьте товариськими – ви будете говорити про дуже особисті речі. Будьте собою, розслабтеся і будьте відкриті. Використовуйте історії – це потужний інструмент! Враховуйте вік аудиторії:

Для молодших підлітків (6-9 класи)

• Завжди пояснюйте складні або більш технічні терміни та уникайте пишномовності.
• Використовуйте приклади та історії для ілюстрації головних думок. Наприклад, відомі ситуації з телепрограм або реальний досвід.
• Наводячи приклади чи історії, пов’язані з сексуальністю, не потрібно надавати надто багато деталей. Сформулюйте суть одним-двома стислими твердженнями.
• Може виникнути потреба допомогти підліткам зрозуміти деякі фізичні та емоційні зміни, які вони переживають у період пубертату.

Для старших підлітків (10-12 класи)

• Використовуйте більш довірливий тон і утримуйтеся від зверхнього ставлення до учнів.
• Часто використовуйте особисті історії, щоб налагодити контакт з аудиторією.
• Наводячи приклади чи історії, пов’язані з сексуальністю, давайте достатньо деталей, щоб донести думку, але не діліться відвертою чи надто виразною сексуальною інформацією, щоб не розпалити цікавість учнів або змусити їх почуватися некомфортно.
• Якщо учні не запитують, не надавайте більше інформації, ніж потрібно, особливо у сфері сексуальності. Наприклад, якщо ставиться запитання «Що таке софткор порнографія?», дайте стислу відповідь і продовжуйте презентацію. Не пропонуйте більше інформації, скажімо, про інші форми порнографії, тобто не виходьте за рамки початкового запитання.
• Вони саме проходять етап життя, коли намагаються зорієнтуватися в питаннях ідентичності та дружби, тому підхід має бути спрямований на те, щоб допомогти їм розкрити себе як унікальну особистість.
• На цьому етапі їхні навички прийняття рішень ще не повністю сформовані. Важливо допомогти їм обдумати свій вибір і спрямувати їх до прийняття здорових рішень.

Університетський рівень (студенти ЗВО)

• Молодь на цьому етапі краще аналізує та фільтрує інформацію. Визнавайте різні думки та кидайте виклик прийняти найкраще рішення.
• Давайте реальні приклади людей їхнього віку та приклади того, як підтримувати здорові стосунки з протилежною статтю у період побачень.
• Говорячи по сексуальність, слід ділитися лише доречними та корисними деталями й уникати непотрібної відвертої чи надто виразної сексуальної інформації, щоб не розпалити цікавість учнів або змусити їх почуватися некомфортно.
• На цьому етапі молоді люди можуть захотіти дослідити та дізнатися більше про певну сферу сексуальності. Якщо вони ставлять запитання, поцікавтеся їхньою думкою про це, щоб спонукати їх дати кілька варіантів відповідей. Виходячи з цих відповідей, і спрямуйте їхню увагу у корисне русло.

Правильне ставлення

Ваше ставлення допомагає вам переконувати та контролювати реакцію аудиторії.

• Щирість – заохочує довіру через тон голосу та зоровий контакт.
• Ентузіазм – викликає інтерес і йде від щирого серця.
• Задоволення – створює позитивну атмосферу і передається мовою тіла.
• Любов – виражає співчуття та щирий інтерес до життя студентів.
• Авторитет – викликає довіру і передається за допомогою пози й тону голосу.

Ефективна комунікація

Перші 15 секунд вашого виступу є вкрай важливими. За цей час аудиторія формує своє уявлення про вас, здебільшого на основі візуального сприйняття. Тому ваші поза, одяг і рухи мають ключове значення.

Ефективний комунікатор – це той, хто:

• Демонструє хороший характер, чесність та скромність.
• Привітний, співчутливий і має легку, доступну манеру спілкування.
• Відкритий до того, щоб поділитися з групою доречними аспектами свого життя.
• Ставиться до кожної людини як до такої, що має власну цінність і гідність.
• Не примушує людей говорити чи брати участь, але створює ситуацію, в якій вони можуть і хочуть брати участь.
• Допомагає людям спілкуватися один з одним.
• Вважає, що кожен член групи має думку, яку варто почути.
• Терпляче допомагає людям розговоритися і висловити їхні погляди.
• Є хорошим слухачем, який заохочує інших з повагою вислуховувати того, хто говорить.
• Не шукає вигоди для себе, а переймається потребами групи.
• Гнучкий, але не байдужий до виражених потреб групи.
• Уникає критичного, догматичного або неввічливого ставлення до будь-якого учасника.
• Розуміє, що ще не є ідеальним оратором, і готовий робити висновки з кожного досвіду.
• Готовий вчитися і намагається спиратися на фундаментальні принципи хорошої комунікації.

Перегляньте список ще раз і відмітьте ті пункти, які ви вже освоїли. Під час наступного виступу попрацюйте над невідміченими пунктами.

Щоб підтримувати інтерес і створювати атмосферу, що заохочує залучення кожного:

• Тримайте дискусію сфокусованою.
• Розсаджуйте учасників таким чином, щоб полегшити обговорення і щоб більшість аудиторії могла вас бачити. Якщо можливо, розсадіть учасників у групи по чотири-шість осіб. У великих групах учасників зазвичай розсаджують за принципом семінару. Звертайтеся до учасників на ім’я (якщо є бейджики з іменами) і залучайте до участі різних учасників групи.
• Підкресліть основні моменти та запросіть ставити питання.
• Спостерігайте за людьми, заохочуючи зворотний зв’язок на їхньому рівні розуміння.
• Розберіться в особистостях учасників та залучайте комунікабельних, щоб підтримувати динаміку групи.

 10 НАЙЧАСТІШИХ ПОМИЛОК ФАСИЛІТАТОРА

1. Погано підготуватися – забули конспекти, програму або реквізит, запізнилися і т.д.

2. Ставити учасника в незручне становище заради сміху.

3. Говорити тільки до частини учасників.

4. Втрачати контроль над групою.

5. Відхилятися від теми або витрачати час на сторонні теми.

6. Захоплюватися викладанням усіх фактів, не залучаючи учасників до розмови.

7. Пропускати нагоди поділитися особистою історією та налагодити зв’язок з учасниками.

8. Не слідкувати за часом і перевищувати відведений час.

9. Одягатися не скромно і не доречно.

10. Забути провести опитування студентів наприкінці бесіди.

Запитання – це добра ознака того, що учасники зацікавлені в тому, що ви розказуєте. Підходьте до цих запитань як до індивідуальної розмови, яку слухає ціла група інших людей.

Передбачайте запитання. Навчіться легко і чемно проводити рубрику запитань і відповідей. Використовуйте у своїх відповідях матеріали з цього курсу, щоб підкреслити навчальні моменти. Після певної підготовки та практики ви зможете відповісти на більшість запитань, які виникатимуть під час бесіди/заняття з молоддю (або під час розмови з власним сином чи донькою-підлітком).

«Влучно сказані слова – як золоті яблука в срібній оправі. Як сережка із золота або прикраса з чистого золота – докір мудреця для вуха, що слухає».
– Стародавнє прислів’я

11 важливих настанов

1. Не буває безглуздих запитань, бувають лише безглузді відповіді.

Ваші мудрі відповіді будуть протидіяти безглуздим відповідям, які лунають у ЗМІ, від однолітків та інших програм, не зацікавлених в тому, щоб навчити молодь найкращому для них.

Запитання – це шанси вчити через слова мудрості, зцілення та заохочення. Вашу відповідь на запитання чує не лише той, хто запитує, але й усі слухачі. Слова мають велику силу – психологічну та емоційну. Вони можуть інформувати, ранити або зцілювати. Слова можуть давати надію.

Інколи справжні питання учасників можуть ховатися за їхніми словами. Слухайте вухами, розумом і серцем. Уважно слухаючи, профільтруйте питання, щоб зрозуміти суть. Це ваш шанс принести надію і зцілення.

2. Не всі питання потребують відповіді.

У кожній групі завжди знайдеться хоча б один підліток, який запитає щось, щоби поставити вас у незручне становище. Зазвичай це питання пряме, від нього ніяковіє більша частина групи, і навіть ви можете почервоніти. Можливо, його ставлять навмисне, щоб розсмішити однолітків. Питання може також потенційно вказувати на спірний зміст або вимагати розкриття інформації, яка не підходить для вікової групи аудиторії. Зробіть глибокий вдих і не піддавайтеся спокусі відповісти на запитання прямо зараз, перед усією групою. Замість цього просто виберіть одну з наступних відповідей:

• «Схоже, що це дуже особисте питання. Може обговоримо його особисто після заняття або поговоримо про це з вашим шкільним психологом?»
• «Вибач, але це питання не поважає решту учасників. Хтось ще має запитання?»

3. Не на всі питання маєте відповідати ви.

Направляйте підлітків до батьків, вчителів або інших дорослих, яким вони довіряють. Якщо відповідь є в матеріалі, який вже або ще будете розглядати, спробуйте заохотити підлітка знайти відповідь самому.

• «Що ви думаєте? Хтось із вас хоче спробувати відповісти на це питання?»
• «Гарне запитання! Подумайте, як би ви відповіли на нього, бо пізніше ми саме це вивчатимемо».

Якщо підліток дає неправильну відповідь, у вас є чудова можливість повторити концепцію.

4. Вам не обов’язково знати відповідь на кожне запитання, яке вам поставлять.

Не бійтеся сказати: «Я не знаю відповіді на це питання». Якщо це можливо і доречно, принесіть відповідь на питання на наступну зустріч групи. Якщо запитання складне, визнайте це і запитайте ім’я студента, щоб дати відповідь пізніше.

• « Ого! Це складне питання. Дайте-но мені подумати, і ми ще про це поговоримо».
• «Гарне питання! Хтось із присутніх хоче спробувати відповісти на нього?»
• «Дозволь перевірити, чи правильно я тебе зрозумів. Чи всі чули питання?” (Потім перефразуйте запитання).
• «Можеш повторити запитання?»
• «Мені потрібно трохи подумати про це. Я спробую відповісти пізніше/завтра». (Потім не забудьте відповісти)

Вам можуть поставити дуже відверте запитання, яке викличе в групі хвилю нервового сміху. Ви можете навіть засміятися. Знову ж таки, якщо ви не готові відповісти, можете сказати щось на кшталт:

• «Я залюбки поговорю про це з тобою на перерві». (Це знімає напругу від необхідності відповідати на делікатне питання при всіх. Також деякі підлітки намагатимуться поставити вас у незручне становище – не дозволяйте цьому статися на очах у всіх).
• «Гарне запитання, але я хочу трохи подумати над відповіддю. Повернімося до нього вкінці». Або: «Повернімося до нього завтра». (Не забудьте це зробити).
• «Дякую за сміливе питання; ось кілька думок з цього приводу...»

5. Використовуйте нагоду навчати добрих, здорових принципів.

Дайте словесний опис, який запам’ятається підліткам. Більшість запитань дають нагоду повторити або закріпити матеріали. Залучайте предметні уроки та вправи, які підлітки вже вивчали, щоб допомогти їм закріпити істини.

6. Приділіть час на чітку і точну відповідь.

Якщо ви хочете використовувати точні формулювання, не бійтеся звертатися до записів. Так ви покажете підліткам, що коли ви хочете дати лаконічну і правильну відповідь, ви повертаєтесь до джерела інформації

7. Обмежте кількість запитань, на які ви будете відповідати.

Скажіть щось на кшталт: «У нас є час на три запитання».

8. Переконайтеся, що підліток ставить запитання.

Багато часу може піти на коментарі, що в підсумку може заплутати інших підлітків. Якщо це трапиться, м’яко перервіть учня, сказавши: «Вибач, що перебиваю, але заради економії часу, чи не міг би ти уточнити своє запитання?».

9. Використовуйте картки з питаннями (або Slido.com).

Попросіть учасників записувати запитання, коли вони виникають, та кидати їх у скриньку для коментарів, яку ви розмістили в кімнаті. Перевіряйте скриньку на кожній перерві та обирайте з неї кілька запитань для відповіді. Це допоможе розговорити сором’язливого підлітка або додати сміливості тому, хто не хоче публічно ставити важливе питання. Дозвольте анонімність і забезпечте конфіденційність тим, хто бажає отримати відповідь на своє запитання в індивідуальному порядку і наодинці. Якщо питання повторюють, включіть його у свою презентацію.

10. Ставте запитання.

Ставте запитання, які зазвичай виникають на інших семінарах. Учасники можуть мати ті самі запитання, але не мати сміливості поставити їх публічно.

11. Діліться тим, що корисно, і уникайте того, що не є корисним.

Діліться лише тим, що є необхідним і корисним, особливо в темах сексуальності. Наводячи приклад або власну історію, надавайте достатньо деталей, щоб зрозуміти основну суть, і уникайте непотрібної відвертої чи надто виразної сексуальної інформації, щоб не розпалити цікавість учнів або змусити їх почуватися некомфортно. Не давайте більше інформації, ніж потрібно, якщо вас про це не питають. І навіть якщо молода людина хоче дізнатися більше, переадресуйте або перефразуйте запитання, якщо відчуваєте, що воно може зайти в суперечливу площину. За потреби ви можете пояснити, що не будете відповідати на запитання під час семінару або взагалі (див. пункт 2).